Основні напрямки виховної роботи школи

Найважливішою складовою національної системи освіти завжди було і залишається виховання підростаючого покоління.Виховна робота школи здійснюється з урахуванням основних положень Конституції України, згідно з Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають національно-патріотичне (в т. ч. військово-патріотичне), громадянське виховання, що відповідають нагальним вимогам і викликам у сучасному українському суспільстві.Виховний процес у класних колективах спрямований на реалізацію Стратегії національно-патріотичного виховання (Указ Президента Українивід 13 жовтня 2015 року №580/2015), Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді(додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641) та Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України 31.10.2011№1243).

Реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді забезпечують усі педагогічні працівники школи, адже важливо, щоб навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.

Надзвичайно важливою є організація збирання та поширення інформації про героїчні вчинки військовослужбовців, бійців добровольчих батальйонів у ході російсько-української війни, волонтерів та інших громадян, які зробили значний внесок у зміцнення обороноздатності України. Зібрані матеріали використовуються на уроках мужності, позакласних заходах з метою ознайомлення та вшанування пам’яті Героїв, які загинули, захищаючи територіальну цілісність держави. Не менш важливим є повсякденне виховання поваги до Конституції держави, законодавства, державних символів – Герба, Прапора, Гімну. Героїчні й водночас драматичні й навіть трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозиції шкільного музею, зокрема щодо інформації про учасників АТО та волонтерів Гусятинщини.

При підготовці до відзначення національних свят та пам’ятних дат, зокрема Дня захисника України, Дня Гідності і Свободи, Дня Збройних Сил України, Дня Соборності України педагоги керуються методичними матеріалами Українського інституту національної пам’яті (організація конференцій, семінарів, круглих столів; проведення військово-спортивних змагань, фестивалів-конкурсів патріотичної пісні, прози і поезії, творів образотворчого мистецтва; відвідування музеїв бойової слави; вшанування сучасних героїв-захисників України та пам'яті загиблих за свободу, єдність та незалежність українського народу).

Важливим аспектом формування національно самосвідомої особистості є виховання поваги та любові до державної мови. Володіння українською мовою повинно стати пріоритетними у виховній роботі з дітьми, адже мовне середовище впливає на формування учня-громадянина, патріота України.

Провідним документом виховної роботи класних керівників є Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, метою яких є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Зазначена програма визначає метою виховання, формування морально-духовної, життєво-компетентної особистості, яка успішно самореалізується у соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал. У процесі виховання у дітей має бути сформоване:

-ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;

-ціннісне ставлення до людей;

-ціннісне ставлення до себе;

-ціннісне ставлення до природи;

-ціннісне ставлення до мистецтва;

-ціннісне ставлення до праці.

Зважаючи на реалії сьогодення особливої уваги потребує правоосвітня діяльність та правове виховання учнів. Дану роботу слід планувати із залученням представників правоохоронних органів та юридичних установ.

Виховання емоційної культури та конструктивної поведінки особистості є одним із ключових пунктів виховного процесу школи. Його актуальність обумовлена підвищеним рівнем тривожності школярів. Проявляється це у стресі, тривозі, агресії, особистісних розладах. Існує необхідність вчити дітей толерантному ставленню одне до одного, проводити роботу з розвитку комунікативних навичок спілкування. Зусилля педагогів мають бути спрямовані на формування в учнів відповідальності, правомірності шляхів і засобів їх реалізації, моральних якостей, які б регулювали їхню поведінку. З даного питання класним керівникам слід тісно співпрацювати з психологічною службою.

Формування навиків здорового способу життя передбачає систематичний комплекс заходів, спрямованих на усвідомлення здорового способу життя як цінності шкільного колективу, що сприятиме гармонійному розвиткові психофізичних здібностей учнів.

Вирішувати зазначені завдання покликана школа у тісній взаємодії з сім'єю і громадськістю. Завданням педагогів школи є залучення батьків учнів до активної участі у навчально-виховному процесі, організації та проведенні позакласних виховних заходів. Батьки мають стати не тільки гостями на заходах, не тільки спостерігачами успіхів їх дітей, вони мають безпосередньо впливати на формування молодого покоління своїм досвідом та прикладом. Актуальною є систематична й послідовна педагогізація батьківської громадськості.

Важливим напрямком для педагогів також є робота зі шкільним активом. Учнівське самоврядування забез­печує входження особистості до соціального середовища, її адаптацію, ос­воєння існуючих соціальних обов'язків, подолання громадянської інфантильності молоді.

У цілому виховна діяльність у навчальному закладі спрямована на створення необхідних умов для соціалізації школярів шляхом включення їх в практичну соціально-значущу діяльність, на всебічний розвиток соціальної активності учнів, що перш за все передбачає виконання кожним із них конкретного суспільного доручення, навчання учнів навичками та умінням організаторської роботи з постійним і послідовним удосконаленням та розвитком їх досвіду, забезпечення поєднання педагогічного управління і дитячого самоврядування. Створена у школі система виховної роботи дозволяє учням отримати досвід соціальної активності, сприяє формуванню життєвих компетенцій школярів.

Розвиткові активної суспільної позиції учнів сприяє виховний потенціал уроків, виховні та класні години, організовані масові виховні заходи.

Структура виховної роботи школи

Основні завдання виховної роботи:

- забезпечити реалізацію Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молодіта Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України»;

- виокремити, як один з найголовніших напрямів виховної роботи, національно-патріотичне виховання (в т. ч. військово-патріотичному) – справу, що за своїм значенням є стратегічним завданням.;

- приділяти особливу увагу громадянському, правовому вихованню, волонтерській діяльності, формуванню зорового способу життя;

- формувати моральні якості особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

- проводити виховну роботу із залученням представників учнівського самоврядування та у тісній співпраці із батьківською громадськістю;

- забезпечити системну роботу для реалізації зазначених завдань, яка передбачає гармонійне співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності.